RUЩоб краще зрозуміти, що таке тромбоцитопенія, давайте згадаємо про функції тромбоцитів в організмі. Тромбоцити – це компоненти крові, які мають здатність склеюватися один з одним, що дозволяє зупиняти кровотечу. Коагуляція (склеювання) цих компонентів захищає людину від втрати крові при пошкодженнях судин. Нормальний вміст тромбоцитів становить 150 × 10⁹ на 1 літр крові і вище. Якщо клінічний аналіз показує вміст тромбоцитів нижче даної позначки, лікарі діагностують таке захворювання, як тромбоцитопенія.
Причини хвороби
Зменшення тромбоцитарної маси може виникати як результат патологічного процесу всередині організму:
- Недостатнього виробництва тромбоцитів кістковим мозком. Виникає внаслідок важких інфекційних захворювань, лейкозу, розвивається в якості побічного явища променевої та хіміотерапії, а також може спостерігатися при частому вживанні алкоголю, нестачі фолієвої кислоти і B12.
- Надмірного витрачання коагулюючих компонентів крові (наприклад, при частих і рясних кровотечах).
- Активного знищення тромбоцитів. Таке явище можуть викликати деякі лікарські препарати при регулярному прийомі (гепарин, хінін, інгібітори глікопротеїну та інші), аутоімунні захворювання, хірургічні втручання, хвороби крові, важкі інфекційні хвороби, вагітність (зустрічається в приблизно 5% випадків).
Симптоматична картина
На легкій стадії, коли кількість тромбоцитів наблизилася до нижньої межі норми, захворювання може протікати безсимптомно, і в таких випадках про наявність хвороби стає відомо після клінічного дослідження крові. В інших випадках, в залежності від ступеня, тромбоцитопенія у дорослих супроводжується:
- Кровотечами (частіше за все з носа, ясен, рідше кров може спостерігатися в сечі і калі).
- Головними болями, нудотою, запамороченням, помутнінням зору.
- При кровотечами навіть після незначних пошкоджень, кров довго не згортається.
- Рясними виділеннями і кровотечею під час менструацій у жінок.
Є й загальні характерні ознаки, які прямо вказують на патологічне зниження тромбоцитів у дитини і дорослого:
- Петехії та пурпури: точки і плями на шкірі червоного, синього, коричневого відтінків. Вони виникають в результаті невеликих судинних крововиливів. Найбільше таких плям утворюється на руках і ногах.
- Поява виражених синців навіть після незначних ударів.
- Мікрокрововиливи на губах, обличчі, очному яблуці.
Види і стадії тромбоцитопенії
Захворювання, пов’язане зі зниженим вмістом тромбоцитів в крові, класифікується в медицині на три типи:
Первинна тромбоцитопенія: захворювання, викликане вродженими порушеннями кровотворення або спадковим захворюванням.
Симптоматична тромбоцитопенія: захворювання, яке розвивається на тлі інших хвороб або в якості побічного явища лікування і хірургічних втручань.
Ідіопатична тромбоцитопенія (хвороба Верльгофа): самостійне захворювання, при якому організм продукує антитіла для знищення власних тромбоцитів.
Залежно від обсягу тромбоцитарної маси в крові пацієнта і характеру симптомів розрізняють три ступені:
- Помірна: 100-150 × 10⁹ на 1 літр крові. Найчастіше відсутні характерні прояви. Може спостерігатися схильність до носових кровотеч, рясні виділення при менструації у жінок.
- Середньотяжка: 60-80 × 10⁹ на 1 літр крові. Виявляються характерні ознаки на шкірі: пурпура, петехії, синці. Кровотечі навіть при незначних пораненнях довго зупиняються.
- Важка: 20-30 × 10⁹ на 1 літр крові. Крім судинних трапляються крововиливи у внутрішніх органах, виникає високий ризик крововиливу в мозок.
Особливості лікування
Терапія тромбоцитопенії залежить від причини виникнення захворювання, ступеня і стану здоров’я пацієнта. Якщо захворювання виникло в результаті прийому певних медикаментів, лікар скасовує їх прийом або замінює іншими. Для випадків, коли організм самостійно знищує тромбоцити, виробляючи проти них антитіла, призначають препарати для придушення діяльності імунної системи. Якщо тромбоцитопенія виникла на тлі інших захворювань або їх лікування, робляться підтримуючі і симптоматичні заходи (прийом кортикостероїдів, переливання компонентів крові). У крайніх випадках проводиться хірургічне видалення селезінки, якщо зупинити активне знищення тромбоцитів іншими методами так і не вдалося.
Незважаючи на загальний сприятливий прогноз, лікування тромбоцитопенії не завжди має на меті остаточного одужання. Залежно від особливостей і тяжкості захворювання терапія може проводитися з метою запобігти летальному результату, поліпшити і стабілізувати стан пацієнта, підвищити якість життя, мінімізувати ризик інвалідності.
“Невідкладне лікування. Якщо кровотеча локалізована в слизовій рота – пацієнтові призначають полоскання з амінокапронової кислотою. В разі сильної кровотечі із загрозою для життя, застосовують переливання тромбоцитів, хірургічне видалення селезінки або рекомбінантний людський тромбопоетин.”